Карма – пам'ять життя

Карма буває багатьох видів, має багато шарів і вимірів. Дії, які здійснив ваш батько, працюють і проявляються у вас різними способами, не тільки у ваших життєвих обставинах, але й у кожній клітині вашого тіла. Багато хто з вас помічали, що коли вам було вісімнадцять чи двадцять років, ви повністю бунтували проти батька чи матері, але коли вам виповнилося сорок чи сорок п'ять, ви почали поводитися так само, як вони. Ви говорите і дієте, як вони. Це безнадійний спосіб жити, адже якщо життя буде повторюватися знову і знову, якщо це покоління буде поводитися, діяти, жити і відчувати життя так само, як попереднє покоління, то це змарноване покоління.

Це покоління має відчути життя так, як попереднє покоління навіть не уявляло. Не потрібно робити щось божевільне, але те, як ви відчуваєте життя, має бути підняте на новий рівень.

Пам'ять життя

Але карма є не тільки вашою кармою чи кармою ваших предків. Карма першої одноклітинної частинки життя, бактерії чи вірусу, також діє у вас сьогодні. У середньостатистичному тілі налічується приблизно 10 трильйонів людських клітин. Але в вашому тілі є понад сто трильйонів бактерій — на кожну людську клітину припадає десять бактерій! Лише на вашій шкірі обличчя налічується 18 мільярдів бактерій. Хіба ви не раді, що не бачите їх?

Значна частина вас насправді складається з бактерій. І ті бактерії, які у вас є, несуть певну модель поведінки, залежно від того, які бактерії були у ваших предків. Те, як бактерії поводяться у вашому тілі та в якомусь іншому тілі, дуже відрізняється і залежить від цієї пам'яті.

Тож ви успадковуєте навіть бактерії з певними властивостями. Вони також несуть певний кармічний зміст, поводяться і впливають на якість вашого життя певним чином. Тож карма полягає не в тому, що ви зробили щось добре чи погане. Карма – це пам'ять життя. Сам спосіб, у який побудоване тіло, зумовлений тим, що існує пам'ять життя, починаючи від того одноклітинного організму до кожної іншої форми. Це медичний факт, що в нашому мозку є частина, яку називають рептильним мозком, за розмірами майже як мозок крокодила. Тепер ви розумієте, чому часом "кидаєтеся" на всіх?

Усі ваші великі ідеї про себе дуже хибні. Ось чому ми сказали вам: «Це все Майя», тому що те, що відбувається всередині працює таким чином, що майже все, що ви робите контролюється інформацією з минулого.

«Чи означає це, що я безнадійно заплутався?» Заплутався, звичайно, але не безнадійно. Від того, щоб бути пашупатою – сукупним вираженням тваринної природи –  від одноклітинного організму до найрозвиненішої форми, є можливість стати пашупаті – тобто можна залишити все це позаду і вийти за його межі. 

У людській системі основним кістяком є не ортопедичний скелет, а енергетичний каркас – або базовий енергетичний план людини, що має 112 чакр або точок з'єднання – завдяки якому ця система утримується разом.

Всі ці чакри функціонують відповідно до впливу кармічного залишку або минулої пам'яті в системі, яка робить цей життєвий процес можливим. Але є ще дві чакри поза фізичним каркасом тіла, які зазвичай залишаються мало задіяними і майже неактивними у більшості людей. Проте якщо ви робите достатньо садхани, вони активуються.

114-та чакра пульсує певним чином, який ще з давніх часів був описаний як Уроборос – символ змії, що кусає власний хвіст. Цей символ можна побачити майже в кожній стародавній культурі. В Індії його можна знайти на храмах, так само як і в Греції, Єгипті, Месопотамії — майже всюди.  Ви можете побачити Уроборос у всіх стародавніх культурах, які були зосереджені більше на потойбічному світі, ніж на тому, що є тут. Сьогодні сучасна математика використовує Уроборос як знак нескінченності. Отже, 114-та чакра пульсує у формі нескінченності. І якщо енергії людини торкаються цього виміру всередині неї, то кожна дія, що б ви не робили, стає процесом звільнення, адже дія вже не є вашою, вона набуває природи нескінченності. Якщо енергії перебувають в межах 112 чакр, кожна дія, яку ви робите, залишає по собі слід, тож краще робити правильні дії, які залишають по собі приємний слід.

Первісний крик

Чи заплутує вас діяльність чи є процесом звільнення, значною мірою залежить від рівня садхани, а також від ставлення та наміру, з яким виконуються дії. Якщо люди намагаються робити садхану, не здійснюючи необхідної діяльності в своєму житті, садхана стане великим випробуванням.

Якщо ви спробуєте сидіти по дванадцять годин на день і медитувати, спочатку це буде виглядати як велике досягнення, але протягом місяця ви збожеволієте. Якщо ви подолаєте це божевілля, ви подолаєте усе, але більшість людей здаються, коли божевілля зароджується в них, тому що це нелегко. Це первісний крик вашого батька, вашого діда, ваших предків і тих клятих бактерій. Всі вони будуть кричати, щоб знайти вираження. Вони не будуть мовчати. Ви можете їх всіх знищити, але це важкий шлях, який потребує багато садхани. Або ви можете дистанціюватися від них – нехай вони кричать, але вас це не турбує, бо ви не чуєте. Це два різні шляхи, але ви не можете ігнорувати їх, бо вони пульсують у кожній клітині вашого тіла.

Щоб дистанціюватися від усього цього, потрібна велика праця, або ж потрібна просто відданість. Якщо ви робитимете це самостійно, це вимагатиме праці. Якщо ж ви хочете скористатись благодаттю, то працювати не доведеться, але ви і не будете за кермом. Тож ви або навчитеся керувати автомобілем, що пов’язано з багатьма ризиками, або керуватиме досвідчений водій, а ви зможете сидіти й дрімати на задньому сидінні. Чи має значення, як, дістатися туди, поки ви у правильному напрямку?

Уривок з книги Садхгуру «Про містиків і помилки».