Запитання: Кажуть, що звички вмирають важко. Чи вмирають якості, які формуються змалечку, тільки тоді, коли ми помираємо?

Садхґуру: Погляньмо на це з іншого боку. Здебільшого звичка формується тому, що вона приносить певну легкість у ваше життя – вона робить певні частини вашого життя автоматичними. Вам не потрібно думати чи планувати певну дію. Ви можете просто виконувати її.

Звичайно, деякі звички формуються як частина захисного механізму людини, тому що, на відміну від інших тварин, ми не народилися з великою кількістю фіксованих характеристик. У інших тварин характеристики здебільшого фіксовані. Ви помічаєте лише невелику різницю між однією собакою та іншою, між однією кішкою та іншою. Вони мають свою індивідуальність, але більшість їхніх властивостей є фіксованими. У нас же немає майже нічого усталеного. Майже всі можливості відкриті для людини. Через це в дитинстві ви намагаєтеся сформувати в собі захисний шаблон, де ви намагаєтесь створювати ваші власні паттерни.

Звільнення від шаблонів

Кожна дитина формує певні звички заради виживання. Це інстинкт виживання. За допомогою цих патернів вона може функціонувати з певною легкістю. Це дуже необхідно дитині. Але, як правило, дорослішаючи, діти позбуваються цих патернів залежно від того, який рівень впливу та усвідомленості ви створюєте навколо них. Або внаслідок впливу, або здобуваючи освіту, люди зміняться. Люди змінюються кардинально – вони їдуть на три роки і повертаються, а батьки вже не можуть впізнати своїх дітей. Все в них змінилося через інший рівень впливу.

Якщо людина стає на духовний шлях, то всі її звички зникають, бо немає такого поняття, як хороша чи погана звичка.

Ті, хто відчувають страх і постійно націлені на самозбереження, не можуть легко відмовитися від своїх старих звичок. Ті, хто шукають піднесення, життя, пригод – вони дуже легко відмовляться від своїх звичок, тому що вони завжди перебудовують своє життя так, як це потрібно для ситуацій, в яких вони перебувають саме зараз.

І нарешті, якщо людина стає на духовний шлях, то всі її звички зникають, бо немає такого поняття, як хороша чи погана звичка. Всі звички погані. Вони можуть бути інструментами виживання на певному етапі вашого життя, але коли ви подорослішали, у вас не має бути жодної звички, хорошої чи поганої, тому що звичка означає, що ви вчитеся проживати своє життя неусвідомлено. Це може виглядати безпечно, але це дуже обмежує ваше життя.

Звички і карма

Духовність – це фундаментальний інструмент для того, щоб зламати всі несвідомі шаблони, які ми маємо всередині себе. Те, що ми називаємо кармою, також про це. Карма означає, що ви несвідомо створюєте для себе патерни, не лише в своїй поведінці, але й відносно того, як з вами відбувається життя. Якщо люди проаналізують своє життя, як відбуваються ситуації, як з'являються можливості, як вони зустрічають людей, то все це відбувається за певними шаблонами. Це відбувається просто як наслідок створених вами кармічних патернів.

Звичка – це маленький прояв кармічного патерну. Ви отримуєте певну інформацію і робите з неї шаблон. Це стає вашою звичкою. Духовний процес означає, що ви не хочете, щоб будь-що відбувалося всередині вас несвідомо. Несвідомо проводити своє життя – це нерозумний спосіб жити. Неважливо, чи ви набули цієї звички змалечку, чи в утробі матері, чи навіть раніше, це не має значення. Якщо ви прагнете еволюції, якщо ви прагнете звільнення або мукті, ви маєте зруйнувати всі свої шаблони – не хороші, не погані, а всі. Не треба чекати до смерті. Смерть також не руйнує всі шаблони.

Навіть якщо вас поховають на цвинтарі, навіть якщо ваше тіло спалять, ваші шаблони не зруйнуються. Ось що означає карма. Вона виходить за рамки цього, тому що ви не руйнуєте ці шаблони, втрачаючи своє тіло. Тому надзвичайно важливо, щоб ви прагнули вийти за межі цих шаблонів, коли ви живі і не спите.

Зруйнуйте шаблон і керуйте своїм життям усвідомлено. Наприклад, я зараз розмовляю – я можу говорити або за звичкою, або усвідомлено. У цьому велика різниця. Неважливо, що я просто сиджу і пліткую, все одно десять тисяч людей хочуть слухати, тому що кожне слово вимовляється свідомо, а не за звичкою. У цьому немає ніякого прояву звички. Яким би не був зміст того, що я говорю, люди все одно хочуть слухати, тому що кожне слово виходить усвідомлено, і це має силу. Якщо ви робите кожен вдих і видих усвідомлено, раптом ваше дихання набуває іншої сили. Кожен рух у вашому житті, якщо ви робите його усвідомлено, кожен окремий рух має величезну силу. Якщо ви хочете пізнати силу життя, ви маєте усвідомлювати його, інакше воно навіть не існуватиме для вас.

Примітка редактора: Більше мудрості Садхґуру читайте в книзі «Про містику та помилки». Завантажте попередній розділ або придбайте електронну книгу на Isha Downloads.